У монолозі розповідається про пошук ідеального себе в брудному світі. Автор закликає зупинитися на хвилинку, завмріти і видихнути, бути тими, ким ви є для себе самого. Він також наголошує на тому, що ми повинні приймати і полюбляти світ таким, яким він є, інакше він виплюне нас, як жуйку на асфальт.